1. Великий тлумачний словник сучасної мови

окурювання

оку́рювання

-я, с.

Дія за знач. окурювати.

|| Введення отрут у повітряне середовище місць проживання членистоногих або гризунів.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окурювання — оку́рювання іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окурювання — ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати. Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. окурювання — ОКУ́РЮВАННЯ, я, с. Дія за знач. оку́рювати. Масовим і порівняно дешевим є метод захисту [від заморозків] окурюванням з димових куп (Хлібороб Укр., 9, 1968, 41). Словник української мови в 11 томах