окурювати
оку́рювати
-юю, -юєш, недок., окурити, окурю, окуриш, док., перех.
Те саме, що обкурювати 1-3), 6).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окурювати — оку́рювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- окурювати — ОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКУРИ́ТИ, окурю́, оку́риш, док., кого, що. Те саме, що обку́рювати 1–3, 6. У діда аж сорочка змокріла .. Словник української мови у 20 томах
- окурювати — ОКУ́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОКУРИ́ТИ, окурю́, оку́риш, док., перех. Те саме, що обку́рювати 1-3, 6. У діда аж сорочка змокріла.. Не потураючи на те, дід знай правився коло свого улика, то окурював його смирною, то навощував вощанкою (Мирний, І, 1954... Словник української мови в 11 томах