омбудсмен
омбудсме́н
іменник чоловічого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омбудсмен — [омбудзсмен] -на, м. (на) -нов'і/-в'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
- омбудсмен — -а, ч. Особа, яка контролює діяльність державної адміністрації та судових органів у дотриманні прав людини. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омбудсмен — ОМБУДСМЕ́Н, ОМБУДСМА́Н, а, ч. і ж., юр. Посадова особа у парламенті, яка наглядає за законністю дій державних органів та дотриманням прав і свобод громадян. Словник української мови у 20 томах
- омбудсмен — Парламентський функціонер, покликаний стежити за дотриманням державними органами прав громадян (у Вел. Британії, скандинавських країнах, від 1998 в Україні). Універсальний словник-енциклопедія