1. Великий тлумачний словник сучасної мови

омбудсмен

о́мбудсмен

-а, ч.

Особа, яка контролює діяльність державної адміністрації та судових органів у дотриманні прав людини.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омбудсмен — омбудсме́н іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. омбудсмен — [омбудзсмен] -на, м. (на) -нов'і/-в'і, мн. -ние, -н'іў Орфоепічний словник української мови
  3. омбудсмен — ОМБУДСМЕ́Н, ОМБУДСМА́Н, а, ч. і ж., юр. Посадова особа у парламенті, яка наглядає за законністю дій державних органів та дотриманням прав і свобод громадян. Словник української мови у 20 томах
  4. омбудсмен — Парламентський функціонер, покликаний стежити за дотриманням державними органами прав громадян (у Вел. Британії, скандинавських країнах, від 1998 в Україні). Універсальний словник-енциклопедія