1. Орфографічний словник української мови

онучок

ону́чок

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. онучок — див. внук Словник синонімів Вусика
  2. онучок — див. внучок. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. онучок — ОНУ́ЧОК див. вну́чок. Словник української мови у 20 томах
  4. онучок — ОНУ́ЧОК див. вну́чок. Словник української мови в 11 томах
  5. онучок — Онук, -ка м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. ум. онучок. Грин. II. 128. Словник української мови Грінченка