онучок
ону́чок
див. внучок.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- онучок — ону́чок іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- онучок — див. внук Словник синонімів Вусика
- онучок — ОНУ́ЧОК див. вну́чок. Словник української мови у 20 томах
- онучок — ОНУ́ЧОК див. вну́чок. Словник української мови в 11 томах
- онучок — Онук, -ка м. 1) Внукъ. Жили наші діди — не знали біди; стали жить онуки — набралися муки. Ном. № 583. 2) Бабы повитухи называютъ такъ мальчиковъ, при рожденіи которыхъ онѣ помогали. ум. онучок. Грин. II. 128. Словник української мови Грінченка