1. Орфографічний словник української мови

опалубник

опа́лубник

іменник чоловічого роду, істота

робітник, що зводить опалубку

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалубник — -а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опалубник — ОПА́ЛУБНИК, а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку. Керує він тут бригадою теслярів-опалубників, і, мабуть, саме це і зробило нашу бесіду щирою, товариською, адже на Дніпробуді я теж був теслярем-опалубником (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  3. опалубник — ОПА́ЛУБНИК, а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку. Керує він тут бригадою теслярів-опалубників, і, мабуть, саме це і зробило нашу бесіду щирою, товариською, адже на Дніпробуді я теж був теслярем-опалубником (Баш, На берегах.., 1962, 47). Словник української мови в 11 томах