1. Великий тлумачний словник сучасної мови

опалубник

опа́лубник

-а, ч., буд.

Робітник, який зводить опалубку.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалубник — опа́лубник іменник чоловічого роду, істота робітник, що зводить опалубку Орфографічний словник української мови
  2. опалубник — ОПА́ЛУБНИК, а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку. Керує він тут бригадою теслярів-опалубників, і, мабуть, саме це і зробило нашу бесіду щирою, товариською, адже на Дніпробуді я теж був теслярем-опалубником (Яків Баш). Словник української мови у 20 томах
  3. опалубник — ОПА́ЛУБНИК, а, ч., буд. Робітник, який зводить опалубку. Керує він тут бригадою теслярів-опалубників, і, мабуть, саме це і зробило нашу бесіду щирою, товариською, адже на Дніпробуді я теж був теслярем-опалубником (Баш, На берегах.., 1962, 47). Словник української мови в 11 томах