1. Орфографічний словник української мови

оперіщувати

опері́щувати

дієслово недоконаного виду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оперіщувати — -ую, -уєш, недок., оперіщити, -щу, -щиш, док., перех., розм. З усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. оперіщувати — ОПЕРІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що чим, розм. З усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким). – З жалю пуття не буде! – невгавав розлючений дядько Микита.., за кожним словом оперіщуючи Сашка очкуром (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. оперіщувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
  4. оперіщувати — ОПЕРІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех., розм. З усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким). — З жалю пуття не буде! — невгавав розлючений дядько Микита.. Словник української мови в 11 томах