оперіщувати
ОПЕРІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, док., кого, що чим, розм.
З усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким).
– З жалю пуття не буде! – невгавав розлючений дядько Микита.., за кожним словом оперіщуючи Сашка очкуром (Л. Юхвід);
Йон скочив на коня й оперіщив зі злості поворозкою “бісову худобу” (М. Коцюбинський);
Панас узяв ціп і, замахнувшись, оперіщив бичем по перевеслу перший сніп, потім ударив по волотках (Г. Коцюба);
* У порівн. Його вжалила куля – наче хто оперіщив чавунною балкою (Ю. Бедзик).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оперіщувати — опері́щувати дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- оперіщувати — -ую, -уєш, недок., оперіщити, -щу, -щиш, док., перех., розм. З усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким). Великий тлумачний словник сучасної мови
- оперіщувати — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- оперіщувати — ОПЕРІ́ЩУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПЕРІ́ЩИТИ, щу, щиш, док., перех., розм. З усієї сили вдаряти (перев. чим-небудь гнучким). — З жалю пуття не буде! — невгавав розлючений дядько Микита.. Словник української мови в 11 томах