опитувач

опи́тувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опитувач — -а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (Наука.., 10, 1967, 47). Словник української мови в 11 томах