опитувач
опи́тувач
-а, ч.
Той, хто опитує кого-небудь.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опитувач — опи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (Наука.., 10, 1967, 47). Словник української мови в 11 томах