1. Словник української мови в 11 томах

опитувач

ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь.

Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (Наука.., 10, 1967, 47).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опитувач — опи́тувач іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. опитувач — -а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опитувач — ОПИ́ТУВАЧ, а, ч. Той, хто опитує кого-небудь. Прислухаючись до розмови селян.., опитувачі фіксували різноманітні прояви народного смаку й майстерності в мові (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах