оповідачка
опові́да́чка
іменник жіночого роду, істота
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оповідачка — -и. Жін. до оповідач. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оповідачка — ОПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж. Жін. до опові́да́ч. Дітвора, як горобці, враз шугнула до класу. Оповідачка з сусідньої школи перескочила через перелаз (Дніпрова Чайка); Медже не розуміла і половини, але рівний голос оповідачки... Словник української мови у 20 томах
- оповідачка — Опові́дачка, -чки, -чці; -дачки, -чок Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оповідачка — ОПОВІ́ДА́ЧКА, и, ж. Жін. до опові́да́ч. Дітвора, як горобці, враз шугнула до класу. Оповідачка з сусідньої школи перескочила через перелаз (Дн. Чайка, Тв. Словник української мови в 11 томах