опорочувати
опоро́чувати
дієслово недоконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опорочувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- опорочувати — див. дискредитувати, сквернити Словник чужослів Павло Штепа
- опорочувати — ОПОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Створювати погану або небажану репутацію кому-, чому-небудь; порочити. Словник української мови у 20 томах
- опорочувати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- опорочувати — ОПОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Створювати погану або небажану репутацію кому-, чому-небудь; порочити, компрометувати. Словник української мови в 11 томах