опорочувати

Значення в інших словниках

1. опорочувати — опоро́чувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
2. опорочувати — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
3. опорочувати — ОПОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Створювати погану або небажану репутацію кому-, чому-небудь; порочити. Словник української мови у 20 томах
4. опорочувати — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
5. опорочувати — ОПОРО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОРО́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Створювати погану або небажану репутацію кому-, чому-небудь; порочити, компрометувати. Словник української мови в 11 томах