1. Орфографічний словник української мови

опік

о́пік

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опік — -у, ч. 1》 Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. || Місце на тілі людини або тварини з таким пошкодженням. || Відчуття, схожі на ті, які викликає що-небудь гаряче, їдке, пекуче. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опік — О́ПІК, у, ч. 1. Пошкодження тканини тіла людини, тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Рани від опіків на руках і ногах гоїлись (В. Словник української мови у 20 томах
  3. опік — О́ПІК, у, ч. 1. Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Словник української мови в 11 томах