опік
о́пік
-у, ч.
1》 Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим.
|| Місце на тілі людини або тварини з таким пошкодженням.
|| Відчуття, схожі на ті, які викликає що-небудь гаряче, їдке, пекуче.
Електричні опіки — опіки, які виникають при проходженні крізь тканини електричного струму.
Променеві опіки — ураження, що виникають внаслідок місцевої дії на шкіру іонізуючого випромінювання.
Світлові опіки — термічні опіки, які виникають внаслідок інтенсивного світлового випромінювання.
Сонячні опіки — опіки шкіри, які виникають внаслідок дії сонячного випромінювання.
Термічні опіки — опіки, що виникають внаслідок дії джерел тепла (полум'я, розжарених металів, променевої енергії та ін.).
Хімічні опіки — опіки, що спричинюються дією будь-якої хімічної речовини.
2》 Пошкодження листя і стебел рослин сонячним промінням, морозом, хімічними речовинами і т. ін. Бактеріальний опік. Грибний опік сливи.
Значення в інших словниках
- опік — о́пік іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- опік — О́ПІК, у, ч. 1. Пошкодження тканини тіла людини, тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Рани від опіків на руках і ногах гоїлись (В. Словник української мови у 20 томах
- опік — О́ПІК, у, ч. 1. Пошкодження тканини тіла людини або тварини вогнем, сонячним промінням, хімічними речовинами або чим-небудь гарячим. Словник української мови в 11 томах