ораний

Значення в інших словниках

1. ораний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до орати. || орано, безос. присудк. сл. || у знач. ім. оране, -ного, с. Зоране поле; рілля. Великий тлумачний словник сучасної мови
2. ораний — О́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ора́ти; // у знач. прикм. За пастівником легкими хвилями підіймалися все вище й вище орані поля (І. Франко); // у знач. ім. о́ране, ного, с. Зоране поле; рілля. Словник української мови у 20 томах
3. ораний — О́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ора́ти. За пастівником легкими хвилями підіймалися все вище й вище орані поля (Фр., IV, 1950, 333); // у знач. ім. о́ране, ного, с. Зоране поле; рілля. Словник української мови в 11 томах