ораний

о́раний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до орати.

|| орано, безос. присудк. сл.

|| у знач. ім. оране, -ного, с. Зоране поле; рілля.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ораний — о́раний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ораний — О́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до ора́ти; // у знач. прикм. За пастівником легкими хвилями підіймалися все вище й вище орані поля (І. Франко); // у знач. ім. о́ране, ного, с. Зоране поле; рілля. Словник української мови у 20 томах
  3. ораний — О́РАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до ора́ти. За пастівником легкими хвилями підіймалися все вище й вище орані поля (Фр., IV, 1950, 333); // у знач. ім. о́ране, ного, с. Зоране поле; рілля. Словник української мови в 11 томах