орієнтування

орієнтува́ння

іменник середнього роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. орієнтування — -я, с. 1》 Дія за знач. орієнтувати і орієнтуватися. || Психічна функція, яка забезпечує усвідомлення власної особи та обставин. Алопсихічне орієнтування — орієнтування, що стосується усвідомлення навколишніх обставин. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. орієнтування — ОРІЄНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. орієнтува́ти і орієнтува́тися. Орієнтування на Землі полягає в знаходженні напрямів на північ, південь і т. д (з навч. літ.); Вночі під час бурі втратили орієнтування. Словник української мови у 20 томах
  3. орієнтування — Орієнтува́ння, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. орієнтування — ОРІЄНТУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. орієнтува́ти і орієнтува́тися. Орієнтування на Землі полягає в знаходженні напрямів на північ, південь і т. д. (Астр., 1956, 24); Вночі під час бурі втратили орієнтування. Словник української мови в 11 томах