осіяти
осія́ти
дієслово доконаного виду
осяяти; освітити
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осіяти — -яю, -яєш, док. 1》 перех., уроч. Освітити яскравим світлом; осяяти. 2》 неперех., заст. Засяяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осіяти — ОСІ́ЯТИ, і́ю, і́єш, док., кого, що. Те саме, що обсі́яти 2, 3. Жовте листя старого осіяло (Панас Мирний). ОСІЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. кого, що, уроч. Освітити яскравим світлом; осяяти. Мітла огненная зійшла. І степ і гори осіяла (Т. Словник української мови у 20 томах
- осіяти — I. ОСВІТИ́ТИ (зробити видним, освітленим кого-, що-небудь, наповнити світлом щось — про джерело світла, світло), ОСВІТЛИ́ТИ, ОПРОМІ́НИТИ, ПРОСВІТИ́ТИ, ВИ́СВІТИТИ, ВИ́СВІТЛИТИ, РОЗСВІТИ́ТИ, ПРОСВІТЛИ́ТИ, УДА́РИТИ (ВДА́РИТИ) підсил., ОСЯ́ЯТИ (ОСЯ́ТИ підсил. Словник синонімів української мови
- осіяти — ОСІЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док. 1. перех., уроч. Освітити яскравим світлом; осяяти. Мітла огненная зійшла. І степ і гори осіяла (Шевч., II, 1963, 362); Поки сонце осіяло бір, вогонь вже лютував, мов дикий звір (Л. Укр., І, 1951, 282); *Образно. Словник української мови в 11 томах
- осіяти — Осія́ти, -я́ю, -єш гл. Осіять. Як увійшла в хату, так і осіяла. Рудч. Ск. II. 48. Словник української мови Грінченка