отуманення

отума́нення

іменник середнього роду

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отуманення — -я, с., розм. Дія і стан за знач. отуманити і отуманитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. отуманення — ОТУМА́НЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. отума́нити і стан за знач. отума́нитися. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. отуманення — ОТУМА́НЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. отума́нити і отума́нитися. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста (Коб., II, 1956, 36). Словник української мови в 11 томах