1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отуманення

отума́нення

-я, с., розм.

Дія і стан за знач. отуманити і отуманитися.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отуманення — отума́нення іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. отуманення — ОТУМА́НЕННЯ, я, с., розм. Дія за знач. отума́нити і стан за знач. отума́нитися. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
  3. отуманення — ОТУМА́НЕННЯ, я, с., розм. Дія і стан за знач. отума́нити і отума́нитися. Несказанно гірке почуття отуманення запанувало нею і скривило болісно її уста (Коб., II, 1956, 36). Словник української мови в 11 томах