1. Великий тлумачний словник сучасної мови

отуманений

отума́нений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до отуманити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. отуманений — отума́нений дієприкметник розм. Орфографічний словник української мови
  2. отуманений — ОТУМА́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до отума́нити. І нічого не розуміла [Маруся] і нічого не хотіла розуміти. Вдень ходила, мов уночі, вся отуманена, вся в радощах (Г. Хоткевич); // у знач. прикм. Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталося (С. Журахович). Словник української мови у 20 томах
  3. отуманений — ОТУМА́НЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до отума́нити. І нічого не розуміла [Маруся] і нічого не хотіла розуміти. Вдень ходила, мов уночі, вся отуманена, вся в радощах (Хотк., II, 1966, 124); Вона йшла додому з отуманеною головою. В думках усе переплуталося (Жур., Вечір.., 1958, 217). Словник української мови в 11 томах