1. Орфографічний словник української мови

пагонець

па́гонець

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пагонець — -інця, ч. Зменш.-пестл. до пагін, пагінець. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пагонець — ПА́ГОНЕЦЬ, інця, ч. Зменш.-пестл. до па́гін. Збирають пагони спаржі, починаючи з самої ранньої весни. Збирання провадять щодня, підрізуючи спеціальним ножем пагінці при основі (з наук.-попул. літ.); А тополька росла. Словник української мови у 20 томах
  3. пагонець — ПА́ГОНЕЦЬ, інця, ч. Зменш.-пестл. до па́гін. Збирають пагони спаржі, починаючи з самої ранньої весни. Збирання провадять щодня, підрізуючи спеціальним ножем пагінці при основі (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 247); А тополька росла. Словник української мови в 11 томах
  4. пагонець — Пагоне́ць, -нця́ м. ум. отъ пагін. Словник української мови Грінченка