1. Орфографічний словник української мови

пакілець

па́кілець

іменник чоловічого роду

діал.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пакілець — див. палиця Словник синонімів Вусика
  2. пакілець — -льця, ч., діал. Зменш. до пакіл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пакілець — ПА́КІЛЕЦЬ, льця, ч. Зменш. до па́кіл. Невеличкий клапоть землі, розбитий пакільцями на грядки, занумерований, обставлений дерев'яними дощечками (Д. Бедзик); Почувся грюкіт – вибивали нижній пакілець, що тримав одну половину воріт (А. Хижняк). Словник української мови у 20 томах
  4. пакілець — ПА́КІЛЕЦЬ, льця, ч., діал. Зменш. до па́кіл. Невеличкий клапоть землі, розбитий пакільцями на грядки, занумерований, обставлений дерев’яними дощечками (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 132); Почувся грюкіт — вибивали нижній пакілець, що тримав одну половину воріт (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 306). Словник української мови в 11 томах