1. Орфографічний словник української мови

палеоцен

палеоце́н

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. палеоцен — -у, ч. Рання епоха палеогену. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. палеоцен — ПАЛЕОЦЕ́Н, у, ч. Рання епоха палеогену. Основний продуктивний горизонт Східницького нафтового родовища пов'язаний з ямненськими пісковиками (палеоцен) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. палеоцен — палеоце́н, палеоце́нова епо́ха (від палео... і ...цен) рання епоха палеогену. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. палеоцен — Епоха раннього третинного періоду (палеогену); див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія