палеоцен
палеоце́н
-у, ч.
Рання епоха палеогену.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- палеоцен — палеоце́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- палеоцен — ПАЛЕОЦЕ́Н, у, ч. Рання епоха палеогену. Основний продуктивний горизонт Східницького нафтового родовища пов'язаний з ямненськими пісковиками (палеоцен) (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- палеоцен — палеоце́н, палеоце́нова епо́ха (від палео... і ...цен) рання епоха палеогену. Словник іншомовних слів Мельничука
- палеоцен — Епоха раннього третинного періоду (палеогену); див. геохронологія. Універсальний словник-енциклопедія