панголін

Значення в інших словниках

1. панголін — ПАНГОЛІ́Н, а, ч. Те саме, що я́щір. Тіло панголіна вкрите роговою лускою, розташованою черепицеподібно (з наук.-попул. літ.); Панголіни харчуються мурашками і термітами, для добування їжі мають міцні кігті та довгу морду, а також червоподібний язик (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
2. панголін — панголі́н (малайське pengoling, букв. – той, що катається) рід ссавців ряду панголінових. Поширені в Африці та Південній і Південно-Східній Азії. Тіло зверху та з боків вкрите зроговілими пластинками. Інша назва – ящери. Словник іншомовних слів Мельничука