панисько

пани́сько

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панисько — ПАНИ́СЬКО, а, ч., зневажл. Зменш. до пан. – Два нас тілько в казні було, я і якийсь панисько (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  2. панисько — пани́сько 1. інтелігентний, поважний чоловік (м, ср, ст)|| = пан 2. багатий чоловік; магнат (ст)|| = пан Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. панисько — ПАНИ́СЬКО, а, ч. Зневажл. до пан. — Два нас тілько в казні було, я і якийсь панисько (Фр., II, 1950, 340). Словник української мови в 11 томах