1. Словник української мови у 20 томах

панисько

ПАНИ́СЬКО, а, ч., зневажл.

Зменш. до пан.

– Два нас тілько в казні було, я і якийсь панисько (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. панисько — пани́сько іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. панисько — пани́сько 1. інтелігентний, поважний чоловік (м, ср, ст)|| = пан 2. багатий чоловік; магнат (ст)|| = пан Лексикон львівський: поважно і на жарт
  3. панисько — ПАНИ́СЬКО, а, ч. Зневажл. до пан. — Два нас тілько в казні було, я і якийсь панисько (Фр., II, 1950, 340). Словник української мови в 11 томах