панити

Значення в інших словниках

1. панити — пани́ти дієслово недоконаного виду подобатися; бути потрібним діал. Орфографічний словник української мови
2. панити — -ить, безос., зах. Подобатися. Не панить зах. — не подобається. Великий тлумачний словник сучасної мови
3. панити — ПАНИ́ТИ, и́ть, недок., діал. Подобатися або бути потрібним. — Гляди, Андрію, мужикам наука не панить, — застерігав добрячий піп (Кач., II, 1958, 24). Словник української мови в 11 томах
4. панити — Пани́ти, -нить гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83. Словник української мови Грінченка