панити
пани́ти
-ить, безос., зах.
Подобатися.
Не панить зах. — не подобається.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- панити — пани́ти дієслово недоконаного виду подобатися; бути потрібним діал. Орфографічний словник української мови
- панити — ПАНИ́ТИ, и́ть, недок., діал. Подобатися або бути потрібним. – Гляди, Андрію, мужикам наука не панить, – застерігав добрячий піп (Я. Качура). Словник української мови у 20 томах
- панити — ПАНИ́ТИ, и́ть, недок., діал. Подобатися або бути потрібним. — Гляди, Андрію, мужикам наука не панить, — застерігав добрячий піп (Кач., II, 1958, 24). Словник української мови в 11 томах
- панити — Пани́ти, -нить гл. безл. Нравится. Не панить. Не нравится. Шух. I. 83. Словник української мови Грінченка