1. Орфографічний словник української мови

паратаксис

парата́ксис

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паратаксис — -у, ч., грам. Синтаксичний зв'язок самостійних речень, які слідують безпосередньо одне за одним і не об'єднані сполучниками в складне підрядне речення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. паратаксис — ПАРАТА́КСИС, у, ч., лінгв. Синтаксичний зв'язок самостійних речень, які йдуть безпосередньо одне за одним і не об'єднані сполучниками в складне підрядне речення. При аналізі синтаксису роману “Вершники”... Словник української мови у 20 томах
  3. паратаксис — парата́ксис (грец. παράταξις, букв. – розміщення поруч) синтаксичний зв’язок самостійних, незалежних речень, які йдуть одне за одним. Словник іншомовних слів Мельничука
  4. паратаксис — ПАРАТА́КСИС, у, ч., грам. Синтаксичний зв’язок самостійних речень, які йдуть безпосередньо одне за одним і не об’єднані сполучниками в складне підрядне речення. Словник української мови в 11 томах