парканчик
парка́нчик
іменник чоловічого роду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- парканчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до паркан. Великий тлумачний словник сучасної мови
- парканчик — ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н. По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М. Словник української мови у 20 томах
- парканчик — ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н. По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М. Ол., Чуєш.., 1959, 25). Словник української мови в 11 томах