парканчик

парка́нчик

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парканчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до паркан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. парканчик — ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н. По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М. Словник української мови у 20 томах
  3. парканчик — ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н. По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М. Ол., Чуєш.., 1959, 25). Словник української мови в 11 томах