1. Словник української мови в 11 томах

парканчик

ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н.

По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М. Ол., Чуєш.., 1959, 25).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. парканчик — парка́нчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. парканчик — -а, ч. Зменш.-пестл. до паркан. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. парканчик — ПАРКА́НЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до парка́н. По обидва боки вулиці стоять невисокі парканчики, за якими кучерявиться негуста зелень (М. Словник української мови у 20 томах