партієць
парті́єць
іменник чоловічого роду, істота
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- партієць — ПАРТІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., розм. 1. іст. Член правлячої Комуністичної Партії Радянського Союзу. – Що ж про тебе можуть говорити? .. Говорять, що ти дуже гариний робітник і зразковий партієць (М. Хвильовий). 2. Член будь-якої політичної партії. Словник української мови у 20 томах
- партієць — Парті́єць, -ті́йця, -цеві; -ті́йці, -ців Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- партієць — ПАРТІ́ЄЦЬ, і́йця, ч., розм. Член Комуністичної партії Радянського Союзу (КПРС; до 1919 р. — РСДРП, до 1956 р. — ВКП(б)). Партієць той, хто дійсно допомагає будувати організацію, яка відповідає с.-д. Словник української мови в 11 томах