пащека
паще́ка
іменник жіночого роду
розм.
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пащека — паще́ка: пасть [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
- пащека — див. рот Словник синонімів Вусика
- пащека — -и, ж., розм. Те саме, що паща. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пащека — ПАЩЕ́КА, и, ж., розм. Те саме, що па́ща. Помаленьку вона [щука] рознімає свою пащеку і випускає воду (І. Франко); Перед очима мигнула пащека вовкодава (М. Словник української мови у 20 томах
- пащека — паще́ка знев. рот (м, ср, ст)|| = брама ●а́би твоя паще́ка трі́сла як варе́ник (проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- пащека — роззявля́ти / роззя́вити паще́ку (пе́льку) на кого і без додатка, вульг. Кричати, лаючи кого-небудь, скаржачись на когось і т. ін. (Русаловський:) Чого ти так пащеку роззявив? Та нехай тобі заціпить! (І. Карпенко-Карий). Фразеологічний словник української мови
- пащека — ПА́ЩА (рот звіра, риби, змії), ПАЩЕ́КА розм., ПА́СТКА діал. Подивився (Мишко) — грубий вовк з великою відкритою пащею на нього біжить (казка); Щука забилася, затрепетала хвостом, розкрила гострозубу пащеку (М. Словник синонімів української мови
- пащека — Паще́ка, -ки, -ці; -ще́ки, -ще́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- пащека — ПАЩЕ́КА, и, ж., розм. Те саме, що па́ща. Помаленьку вона [щука] рознімає свою пащеку і випускає воду (Фр., III, 1950, 331); Перед очима мигнула пащека вовкодава (Шер., В партиз. Словник української мови в 11 томах
- пащека — Пащека, -ки ж. 1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну. Канев. у. 2) мн. Лицевыя скулы. Конст. у. Словник української мови Грінченка