1. Словник української мови в 11 томах

пащека

ПАЩЕ́КА, и, ж., розм. Те саме, що па́ща.

Помаленьку вона [щука] рознімає свою пащеку і випускає воду (Фр., III, 1950, 331);

Перед очима мигнула пащека вовкодава (Шер., В партиз. загонах, 1947, 74);

Щось животинне було примітне в його [Кованьковому] здоровому апетиті, в завзятій праці пащекою та щелепами (Н.-Лев., І, 1956, 612);

— Цей хлопчисько зажене мене на той світ! Ти побачиш, як колись не витерплю і… роздеру йому пащеку аж до вух! (Кач., II, 1958, 20);

Якісь люди бігали по вузенькому перону, заливався сюрчок біля жадібної пащеки тунелю, гриміло зчеплення між цистернами (Загреб., Європа 45, 1959, 258).

◊ Розпусти́ти (роззя́вити і т. ін.) паще́ку, вульг. — наговорити зайвого; розбазікатися, розтеревенитися.

На печі заохкала дружила. — Прикуси язика, старий дурню. При дітях розпустив пащеку (Збан., Переджнив’я, 1955, 182);

[Русаловський:] Чого ти так пащеку роззявив? Та нехай тобі заціпить! (К.-Карий, II, 1960, 224).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пащека — паще́ка: пасть [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. пащека — паще́ка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  3. пащека — див. рот Словник синонімів Вусика
  4. пащека — -и, ж., розм. Те саме, що паща. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. пащека — ПАЩЕ́КА, и, ж., розм. Те саме, що па́ща. Помаленьку вона [щука] рознімає свою пащеку і випускає воду (І. Франко); Перед очима мигнула пащека вовкодава (М. Словник української мови у 20 томах
  6. пащека — паще́ка знев. рот (м, ср, ст)|| = брама ●а́би твоя паще́ка трі́сла як варе́ник (проклін) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  7. пащека — роззявля́ти / роззя́вити паще́ку (пе́льку) на кого і без додатка, вульг. Кричати, лаючи кого-небудь, скаржачись на когось і т. ін. (Русаловський:) Чого ти так пащеку роззявив? Та нехай тобі заціпить! (І. Карпенко-Карий). Фразеологічний словник української мови
  8. пащека — ПА́ЩА (рот звіра, риби, змії), ПАЩЕ́КА розм., ПА́СТКА діал. Подивився (Мишко) — грубий вовк з великою відкритою пащею на нього біжить (казка); Щука забилася, затрепетала хвостом, розкрила гострозубу пащеку (М. Словник синонімів української мови
  9. пащека — Паще́ка, -ки, -ці; -ще́ки, -ще́к Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. пащека — Пащека, -ки ж. 1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну. Канев. у. 2) мн. Лицевыя скулы. Конст. у. Словник української мови Грінченка