1. Словник української мови в 11 томах

паща

ПА́ЩА, і, ж. Рот звіра, риби і т. ін.

Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (Коцюб., II, 1955, 16);

Змійка підвела свою.. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Досв., Вибр., 1959, 56);

Широка паща [щуки] з великою кількістю гострих, загнутих всередину зубів добре вдержує слизьку здобич (Зоол., 1957, 77);

*У порівн. Рана ятрилася, бліда і в’яла, як паща сонної риби (Тулуб, Людолови, І, 1957, 266);

// зневажл. Великий і некрасивий рот людини.

Йоганн раптом починає реготати. З його пащі рветься злість на всіх (Кол., На фронті.., 1959, 190);

Він [Пелехатий] напружив могутні м’язи своїх щелеп, відкрив пащу, хотів був завити низьким вовчим басюрою, але поборов це дурне бажання (Загреб., Шепіт, 1966, 13);

// перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь.

Здорова піч, роззявивши чорну пащу, дихала теплом (Коцюб., І, 1955, 64);

Беруть руду, кладуть у піч — в огненні пащі домен (Забіла, Малим.., 1958, 48).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паща — па́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паща — Пащека, р. зявище, пастка; (людська) НЕҐ. рот; П. отвір. Словник синонімів Караванського
  3. паща — див. рот Словник синонімів Вусика
  4. паща — -і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. || зневажл. Великий і некрасивий рот людини. || перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паща — ПА́ЩА, і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (М. Коцюбинський); Змійка підвела свою .. Словник української мови у 20 томах
  6. паща — лі́зти в па́щу (в па́зурі, в пе́льку і т. ін.) (до) кого, (до) чого, кому, чому і без додатка. Наражати себе на велику неприємність, смертельну небезпеку. —Я не проти поїздки.. Фразеологічний словник української мови
  7. паща — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
  8. паща — Па́ща, -щі, -щі, -щею; па́щі, пащ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. паща — Паща, -щі ж. Пасть. Словник української мови Грінченка