паща

ПА́ЩА, і, ж.

Рот звіра, риби і т. ін.

Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (М. Коцюбинський);

Змійка підвела свою .. голівку, роззявивши пащу, де тремтів тонісінькою стьожечкою її гострий язичок (Олесь Досвітній);

Широка паща [щуки] з великою кількістю гострих, загнутих всередину зубів добре вдержує слизьку здобич (з навч. літ.);

* У порівн. Рана ятрилася, бліда і в'яла, як паща сонної риби (З. Тулуб);

// зневажл. Великий і некрасивий рот людини.

Йоганн раптом починає реготати. З його пащі рветься злість на всіх (П. Колесник);

Він [Пелехатий] напружив могутні м'язи своїх щелеп, відкрив пащу, хотів був завити низьким вовчим басюрою, але поборов це дурне бажання (П. Загребельний);

// перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь.

Здорова піч, роззявивши чорну пащу, дихала теплом (М. Коцюбинський);

Беруть руду, кладуть у піч – в огненні пащі домен (Н. Забіла).

△ (1) Во́вча па́ща, мед. – неправильне зрощення половин піднебіння, при якому порожнина носа безпосередньо сполучається з порожниною рота.

У жінок, що палять, частіше народжуються діти з вадами серця, дефектами розвитку носоглотки (заяча губа, вовча паща), з паховою грижою (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паща — па́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паща — Пащека, р. зявище, пастка; (людська) НЕҐ. рот; П. отвір. Словник синонімів Караванського
  3. паща — див. рот Словник синонімів Вусика
  4. паща — -і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. || зневажл. Великий і некрасивий рот людини. || перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паща — лі́зти в па́щу (в па́зурі, в пе́льку і т. ін.) (до) кого, (до) чого, кому, чому і без додатка. Наражати себе на велику неприємність, смертельну небезпеку. —Я не проти поїздки.. Фразеологічний словник української мови
  6. паща — О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд. Словник синонімів української мови
  7. паща — Па́ща, -щі, -щі, -щею; па́щі, пащ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. паща — ПА́ЩА, і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (Коцюб., II, 1955, 16); Змійка підвела свою.. Словник української мови в 11 томах
  9. паща — Паща, -щі ж. Пасть. Словник української мови Грінченка