паща

О́ТВІР (пусте, відкрите місце в чому-небудь суцільному), ДІРА́, ДІ́РКА, ЛЮК (звичайно із заслонкою); ЖЕРЛО́ (вузьке і глибоке); ПРО́ДУХ, ВІДТУ́ЛИНА розм., ПРОДУ́ХВИНА розм., ПРОДУ́ХОВИНА розм., ПРОДУ́ХА рідше; ПА́ЩА (темне, зяюче); ПРО́ЙМА буд., ПРО́ГІН, ПРО́РІЗ (для вікон, дверей у спорудах); ВИ́ЛОМ (у стіні, даху і т. ін.); ПРОРІ́ХА, ВІ́ЧКО, ПРОЗУ́РКА рідше (невелике, перев. круглої форми); ЩІЛИ́НА, ШПА́РКА, ШПАРИ́НА, ПРО́СВІТ, ПРО́СВІ́ТОК (перев. вузьке, через яке щось проникає, проглядається); ПРО́РІЗ, ПРО́РІЗЬ (зроблене чим-небудь гострим). Діра у стінці для диму чорніла холодним отвором (М. Коцюбинський); Через цю дірку в стіні і винесли на двір тіло Анта (С. Скляренко); Ліз він помацки.., і ледве-ледве дотягнувся до люка (З. Тулуб); Жерла сотень гармат вивергали полум'я. Через їхній гуркіт не чути було пострілів з рушниць (з підручника); А джміль гуде, б'ється В гарячі вікна, Шукає продуху (В. Мисик); Поет разом із своїм супутником розглядає в панському садку великий розлогий дуб і невелику відтулину в ньому, подібну до маленького віконця (І. Кириленко); Світла було мало. Тільки зверху через продуховину падало його трохи (Г. Хоткевич); В горах чорніють пащі, подібні до дверей.. Це гірські палаци колишнього, може, кам'яного віку. Житла людські (О. Досвітній); Будівля не була ще вивершена: ..крізь широкі пройми без вікон просвічувала небесна блакить (Ю. Смолич); Прогони дверей; Розчинилися (двері).. і в темній прорісі заметушилася постать чоловіка (Панас Мирний); Увагу Ібрагіма привернув оригінальний фонтан.. з десятка вічок тихо булькала вода (О. Іваненко); Він часто прислухається, підходить до прозурки (С. Васильченко); В стінах світяться пробої та щілини (І. Нечуй-Левицький); Заглядати в шпарку; У просвіті вікна з'являється голова Сусляєва (І. Кочерга); Віруючі часом заходили сюди (у каплицю), щоб поцілувати ікону й кинути у синеньку скриньку з вузькою проріззю мідяка (А. Шиян).

ПА́ЩА (рот звіра, риби, змії), ПАЩЕ́КА розм., ПА́СТКА діал. Подивився (Мишко) — грубий вовк з великою відкритою пащею на нього біжить (казка); Щука забилася, затрепетала хвостом, розкрила гострозубу пащеку (М. Стельмах); Краще вже бути тут, коло цього спокійного дядька, ніж потрапити в пастку акули (О. Іваненко).

РОТ (порожнина між верхньою й нижньою щелепами з отвором у нижній частині обличчя; обрис і розріз губ), УСТА́ мн., ПА́ЩА зневажл., ПАЩЕ́КА зневажл., ПЕ́ЛЬКА вульг., ВЕ́РША зневажл., ХА́ВКА зневажл. діал., ПИ́СОК зневажл. діал., ҐА́ВРА діал. Походжає (отаман) вздовж байдака. Гасне люлька в роті (Т. Шевченко); Розкривши бородату пащу, реве (дід) з такою силою, що в його здоровенних грудях гуде, як у дзвоні (Григорій Тютюнник); (Степан:) Оксано, Оксано! Я помстився за тебе! Оцими власними руками я роздер пащеку Теклі (М. Кропивницький); А суддя, як уздрів бублики, так мерщій за них та й став у пельку пхати (Г. Квітка-Основ'яненко); Глянула на мене, та як роззявить свою вершу, як гавкне на ввесь город (І. Нечуй-Левицький); — Се я її хлюпнула, щоб їй залляти оту широку хавку, — насміхалася Ганка (І. Франко); (Кармелюк:) Ану, закрий свій писок, проклята відьмо..! (С. Васильченко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. паща — па́ща іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. паща — Пащека, р. зявище, пастка; (людська) НЕҐ. рот; П. отвір. Словник синонімів Караванського
  3. паща — див. рот Словник синонімів Вусика
  4. паща — -і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. || зневажл. Великий і некрасивий рот людини. || перен. Темний, зяючий отвір у чому-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. паща — ПА́ЩА, і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (М. Коцюбинський); Змійка підвела свою .. Словник української мови у 20 томах
  6. паща — лі́зти в па́щу (в па́зурі, в пе́льку і т. ін.) (до) кого, (до) чого, кому, чому і без додатка. Наражати себе на велику неприємність, смертельну небезпеку. —Я не проти поїздки.. Фразеологічний словник української мови
  7. паща — Па́ща, -щі, -щі, -щею; па́щі, пащ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. паща — ПА́ЩА, і, ж. Рот звіра, риби і т. ін. Цілий ліс тонких [овечих] ніжок замигтів перед очима, голі дурні морди розкривали пащі серед рожевої куряви (Коцюб., II, 1955, 16); Змійка підвела свою.. Словник української мови в 11 томах
  9. паща — Паща, -щі ж. Пасть. Словник української мови Грінченка