передувати

Значення в інших словниках

1. передувати — (чому) іти <�виступати, міститися> попереду чого; (вести перед) ПЕРВУВАТИ; (якійсь події) відбуватися <�діятися, траплятися> перед чим. Словник синонімів Караванського
2. передувати — див. іти Словник синонімів Вусика
3. передувати — I -аю, -аєш, недок., передути, передую, передуєш і передму, передмеш, док., перех. Переносити, переміщати рухом повітря. II -ую, -уєш, недок., кому, чому. Мати місце, бувати, відбуватися перед чим-небудь, раніше чогось. || Бути, міститися, йти і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. передувати — ПЕРЕДУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДУ́ТИ, переду́ю, переду́єш і передму́, передме́ш, док., що. Переносити, переміщати рухом повітря. Вітер передував пісок. ПЕРЕДУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., кому, чому. Бувати, відбуватися перед чим-небудь, раніше чогось. Словник української мови у 20 томах
5. передувати — ВІДБУВА́ТИСЯ (про дію, подію, явище тощо — мати місце), ТРАПЛЯ́ТИСЯ, ЗДІ́ЙСНЮВАТИСЯ, БУ́ТИ, ПРОХО́ДИТИ, ДІ́ЯТИСЯ, РОБИ́ТИСЯ, ЧИНИ́ТИСЯ, ІТИ́ (ЙТИ́), ВЕРШИ́ТИСЯ уроч., ДОВЕ́РШУВАТИСЯ уроч.; ОБХО́ДИТИСЯ без кого, чого (перев. з част. не); СТАВА́ТИСЯ (перев. Словник синонімів української мови
6. передувати — Передува́ти, -ду́ю, -ду́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. передувати — ПЕРЕДУВА́ТИ¹, а́ю, а́єш, недок., ПЕРЕДУ́ТИ, переду́ю, переду́єш і передму́, передме́ш, док., перех. Переносити, переміщати рухом повітря. Вітер передував пісок. ПЕРЕДУВА́ТИ², у́ю, у́єш, недок., кому, чому. Словник української мови в 11 томах
8. передувати — Передувати, -ду́ю, -єш гл. Предводительствовать, идти впереди. Дай нам його дари попереду явити, як передує власть його у світі. К. Бай. 20. Шкода мене до сього нахиляти, щоб Лободі я дав передувати. К. ЦН. 197. Словник української мови Грінченка