пережиток

пере́жи́ток

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пережиток — (застарілі факти) мн. залишки, рештки, книжн. анахронізм, (частина того, що зникло) рудимент. Словник синонімів Полюги
  2. пережиток — о. родима пляма. Словник синонімів Караванського
  3. пережиток — -тку, ч. 1》 Те, що збереглося від минулого і не відповідає сучасним нормам життя; застарілий погляд, уявлення, звичай. 2》 рідко. Те саме, що переживання 2). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пережиток — ПЕРЕ́ЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що збереглося від минулого і не відповідає сучасним нормам життя; застарілий погляд, уявлення, звичай. – Не розумію твоєї примхи. Словник української мови у 20 томах
  5. пережиток — ПЕРЕЖИВА́ННЯ (тривожне почуття), ПЕРЕЖИТТЯ́ діал., ПЕРЕЖИ́ТОК рідше. Хоч як умів дядя Михайло приховувати свої переживання, але тут таки не витримав — розхвилювався (Л. Словник синонімів української мови
  6. пережиток — ПЕРЕ́ЖИ́ТОК, тку, ч. 1. Те, що збереглося від минулого і не відповідає сучасним нормам життя; застарілий погляд, уявлення, звичай. — Не розумію твоєї примхи. Людина поступово не повинна б соромитись таких речей, се пережиток варварства (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах