перекис

пере́кис

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перекис — ПЕРЕ́КИС, у, ч., хім. Найвищий ступінь окислення елементів; речовина, утворена шляхом такого окислення. При діянні озону блискуча срібна пластинка швидко чорніє, вкриваючись шаром перекису срібла (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  2. перекис — ПЕРЕ́КИС, у, ч., хім. Найвищий ступінь окислення елементів; речовина, утворена шляхом такого окислення. При діянні озону блискуча срібна пластинка швидко чорніє, вкриваючись шаром перекису срібла (Заг. хімія, 1955, 306); — Яка грудна клітина!... Словник української мови в 11 томах