1. Орфографічний словник української мови

переписувач

перепи́сувач

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. переписувач — -а, ч. 1》 Особа, що займається переписуванням чого-небудь, переписує щось. 2》 іст. У давній Русі – особа, що переписувала і впорядковувала рукописні книги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. переписувач — ПЕРЕПИ́СУВАЧ, а, ч. 1. Особа, що займається переписуванням чого-небудь, переписує щось. – Я приніс із собою до гуртожитку торбу з білизною, книжки, друковані для сліпих, і рукопис твору... Словник української мови у 20 томах
  3. переписувач — ПЕРЕПИ́СУВАЧ іст. (той, хто переписував і упорядковував рукописні книги), ПИСЕ́ЦЬ, СПИСА́ТЕЛЬ заст. За невеликими конторками сидять, схилившись над книгами, кілька ченців — переписувачі (І. Словник синонімів української мови
  4. переписувач — ПЕРЕПИ́СУВАЧ, а, ч. 1. Особа, що займається переписуванням чого-небудь, переписує щось. — Я приніс із собою до гуртожитку торбу з білизною, книжки, друковані для сліпих, і рукопис твору... Словник української мови в 11 томах