1. Орфографічний словник української мови

перифраза

перифра́за

іменник жіночого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. перифраза — -и, ж., літ. 1》 Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь. 2》 Те саме, що парафраза 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перифраза — Перифра́за, -зи, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. перифраза — ПЕРИФРА́ЗА, и, ж., літ. 1. Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
  4. перифраза — ПЕРИФРА́ЗА, и, ж., літ. 1. Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах