перифраза
перифра́за
-и, ж., літ.
1》 Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь.
2》 Те саме, що парафраза 1).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- перифраза — перифра́за іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- перифраза — Перифра́за, -зи, -зі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- перифраза — ПЕРИФРА́ЗА, и, ж., літ. 1. Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь. Словник української мови у 20 томах
- перифраза — ПЕРИФРА́ЗА, и, ж., літ. 1. Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь. Словник української мови в 11 томах