1. Орфографічний словник української мови

пиндючливо

пиндю́чливо

прислівник

незмінювана словникова одиниця

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пиндючливо — розм. Присл. до пиндючливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. пиндючливо — ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм. Присл. до пиндю́чливий. Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. пиндючливо — ПИНДЮ́ЧЛИВО, розм. Присл. до пиндю́чливий. Екіпажі всуціль з офіцерів, одягнуті в хромове, тримаються самовпевнено, пиндючливо (Гончар, Таврія.., 1957, 657). Словник української мови в 11 томах